Ви напевно знаєте, що оригінальні версії казок братів Грімм закінчувалися зовсім не так по-дитячому щасливо і райдужно, як в диснеївських мультиках.
Але це зовсім не тому, що Якоб і Вільгельм були парою збоченців, які жадали писати про всяку темну гидоту. Коли вони взялися за складання своєї збірки «Дитячі та сімейні казки» (Kinder- und Hausmarchen), перший том якої був опублікований 20 грудня 1812 р., брати позиціонувалися не як автори чи хоча б художні редактори, а скоріше як збирачі фольклору та літературні історики.
Від початку метою проекту було записати і скласти антологію усної творчості в німецькомовних країнах на початку XIX століття. Грімми були вченими, які сиділи над своїми творами, не виходячи з кабінету, і в своїх дослідженнях фольклору, що передавався з покоління в покоління, вони покладалися головним чином на друзів і народних казкарів, лише зрідка звертаючись до письмових джерел.
Хоча вони при необхідності і вставляли власні фрагменти тексту, щоб гармонійно зв'язати воєдино або завершити ту чи іншу казку, здебільшого вони намагалися, наскільки це було можливо, дотримуватися оригінальних джерел.
У 2014 р видавництво Princeton University Press опублікувало наукову працю «Оригінальні билиці й казки братів Грімм» (The Original Folk and Fairy Tales of the Brothers Grimm) - перший на той момент переклад на англійську першого видання історій братів. У передмові перекладач Джек Зайпс пише: «... що далі вони заходили у роботі над збіркою казок, то більше їх захоплювало бажання розкрити явище "природної поезії" (naturpoesie) німецького народу. Тому їх дослідження були повністю націлені на вивчення билиць, саг і казок, в яких, з їх точки зору, були приховані справжні знання про німецькому культурну спадщину. За їх працями стояло яскраво виражене романтичне прагнення підняти на поверхню і зберегти у незмінному вигляді внесок у німецьку культуру, зроблений простими людьми, поки історії ці не зникли з народної пам'яті».
Портрет Якоба та Вільгельма Грімм, виконаний їх братом Людвігом Емілем Гріммом
Таке бажання залишити історії «як вони є» найкраще проглядає в першому виданні збірки, стиль якого відрізнявся особливою розпустою і жорстокістю. Але як тільки казки почали завойовувати популярність, брати Грімм не змогли втриматися і підправили деякі найбільш непривабливі моменти, щоб їхні твори сподобалися якомога ширшої аудиторії.
«Після публікації їхнього першого видання, вони поступово стали знаменитими, і не тільки у німецькомовних країнах: нагадаю, що Німеччина на той момент ще не була єдиною державою, — коментує Зайпс. — Люди дуже скоро почули про їх імена і написану ними збірку».
Зростаюча популярність спричинила подвійний ефект: за часів, коли творили Грімм, в Європі тільки-но почав зароджуватися грамотний середній клас як наслідок введення обов'язкової шкільної освіти. Традиційні історії, що раніше зберігалися в усному вигляді, тепер вивчалися письмово, тому казками зацікавилися представники середнього і вищого класу, але при цьому вони сприймали особливо неприємні моменти з книжки через призму своїх вікторіансько-пуританських поглядів. Так що в другому виданні збірки довелося адаптувати казки під більш широку публіку з урахуванням того, що читачами і слухачами цих історій могли бути маленькі діти.
Цьому сприяло і те, що після публікації нашумілого першого видання люди з усієї Європи почали надсилати братам свої власні версії історій, як їх розповідали в них у родинному колі. Приплив нового матеріалу дав письменникам можливість порівняти і звести різні варіанти сюжетів, щоб з одного боку передати основну думку казки, а з іншого — виправдати «згладжування» деяких шорсткуватих моментів.
Які ж фрагменти казок у першому виданні були змінені або зовсім вирізані з більш пізніх версій тексту?
1. Біологічні матері перетворилися на мачух
Якщо судити по мультяшним версіями казок, то всі мачухи — злі відьми, які заздрять своїм красивим падчеркам. Але в оригінальних версіях саме рідна мати Гензеля і Гретель намагалася покинути своїх дітей в лісі. І це саме справжня мати Білосніжки не тільки найняла мисливця, щоб вбити семирічну дівчинку, але ще й планувала потім з'їсти її органи. Брати Грімм внесли зміни в пізні видання, оскільки вважали материнство священним, до того ж на той момент були й соціологічні передумови для переінакшування історії: у XVIII та XIX сторіччях багато жінок вмирали під час пологів, і в багатьох випадках батько дитини пізніше одружувався на молодій жінці , часто близькій за віком до старшої доньки, до якої молода дружина могла відчувати ревнощі.
2. Вагітність Рапунцель приховали
У першій версії казки «Рапунцель» зла чаклунка дізнається про принца, коли її наївна підопічна цікавиться: «Скажи мені, матінка Готель, чому мені став малий мій одяг? Він мені більше не до міри». Читач таким чином робить висновок, що Рапунцель завагітніла від принца після їх спільних «веселощів».
З тексту сьомого видання, яке вийшло у 1857 р, цю вагітність вирізали; замість цього Рапунцель випадково пробовкується про свої побачення з принцом, питаючи матінку Готель, чому її набагато важче втягнути наверх, ніж принца: її слова бездумні й образливі, але, принаймні, не вказують на її сексуальну активність.
3. Феї отримали нову назву
У першому виданні казок передвісницями будь-якого чаклування практично завжди виступали феї (англ. Fairy), що не дивно, враховуючи цей жанр (fairy tale = казка). Але за часів роботи Гріммов, величезна частина німецькомовної Європи була захоплена військами Наполеона. Під впливом неприязні до французької окупації вони перестали використовувати французький термін «fairy» або «faerie» і замість цього замінили фей на інших містичних істот. Наприклад, у «Рапунцелі» фея перетворюється на чаклунку, а у «Сплячій красуні» феї змінюються на мудрих тіточок.
Портрет Якоба та Вільгельма Грімм, виконаний їхнім братом Людвігом Емілем Гріммом
4. Сестри Попелюшки ну дуууже хотіли заміж
В оригінальній версії казки «Попелюшка» від братів Грімм зведені сестри Попелюшки зі шкури пнуться, щоб завоювати принца: вони відрізають частини своїх ступень, щоб влізти у «золотий черевичок» (варіація кришталевої туфельки). Але наприкінці їхні страждання виявляються марними, тому що принц помічає, що з туфлі б'є кров (невже!).
5. Певні історії зовсім викинули
У першому виданні «Казок братів Грімм» було 156 казок, а в остаточному виданні — 210, але вони не тільки додали нові історії. Деякі казки були занадто жахливими, тож їх просто неможливо було підвести під прийнятні стандарти. Одна така історія мала назву «Як діти грали в забій худоби». За сюжетом двоє дітей грають у свиню і м'ясника. По ходу гри старший брат на смерть перетинає горлянку молодшому. Коли їхня мати дізнається про те, що трапилося, вона у гніві вбиває старшого брата. Поки вона знаходиться зі старшим, в ванні тоне наймолодший син. Все це настільки засмучує мати, що вона вирішує повіситися. Пізніше додому приходить батько. Коли він виявляє, що вся сім'я загинула, він теж помирає — від серцевого нападу. Навіть якщо найняти самого винахідливого редактора, навряд чи він зможе переробити цю веселеньку історію так, щоб її можна було екранізувати у добрий мультик для дітей.
А вам як здається: казки Грімм все ще актуальні для наших дітей?
Якщо ви хочете почитати казку-пародію на середньовічних принцес і принців, які рятують своїх коханих від ув'язнення в башті під охороною страшного дракона, пропонуємо нашу безкоштовну електронну книжку «Професор розіграшів».
Оксана Савостіна28 жовтня 2019 року