Видавництво «Штучка»

Тут і далі — ілюстрації М. Левчук зі збірки «Де ті ґави?»

Будь-яка мама, яка ходила з малюком на заняття з раннього розвитку, знає, що в якийсь момент (найчастіше на початку) всі сідають у коло і разом читають вірші або співають пісеньки, часто супроводжуючи їх якимись нескладними діями.

Багато батьків і у себе вдома співають дітям потішки та колискові, особливо ті, що пам'ятають зі свого дитинства.

На перший погляд може здатися, що ми робимо це заради втіхи, проте у віршів є більш глибинне, приховане призначення - допомагати дітям засвоювати купу цінних навичок.

З нагоди виходу нашої нової книжки віршів «Де ті ґави?» авторки І. Гарванко з ілюстраціями М. Левчук, ми розглянемо, чому так важливо читати дітлахам вірші, особливо такі класні, як у цій книжці!

Розвиток мовлення

Слухаючи римований текст, дитина вловлює діапазон звуків, відмінних від звичної, щоденної мови. Виспівне, ритмічне начитування віршів знайомить малюка з новими способами керування голосом: можна говорити голосніше й тихіше, швидше і повільніше, з різними інтонаціями.

Читаючи вірші вголос, особливо разом з кимось, діти отримують можливість спокійно попрактикуватися в умовах, коли ніхто не буде їх виправляти або лаяти за помилку, коли не страшно, якщо тебе не зрозуміють. Дитячі віршики пропонують і нестандартні способи вживання рідної мови, наприклад, шляхом незвичного порядку слів у реченні або включення старомодних слів, що вийшли з ужитку. Якщо у вашій родині зростає білінгвальна дитина, вірші можуть стимулювати інтерес до вивчення обох мов.

Початкові навички читання

Дитячі віршики також допомагають опанувати принципи побудови розповіді. Зазвичай у віршованій історії є чіткий початок, середина і кінець, завдяки чому юний читач розуміє, чого варто очікувати. Розуміння причинно-наслідкового зв'язку подій - ключовий навик, без якого не можна переходити до читання більш довгих, складних текстів.

Згадаймо вірш «Зайчик в тернині» М. Підпрянки:

Скочив зайчик в тернину
І роздер кожушину.
Йде лисичку просити
Кожушину зашити.

А лисичка регоче,
Зашивати не хоче.
— Де ти був? Нащо дер?
Ходи в дранім тепер!

Біжить зайчик до мами,
Зайшли очка сльозами:
— Мамо, люба, не бийте!..
Кожушину зашийте!

Мама сина не била,
Кожушину зашила.
Зайчик очка обтер —
І знов скаче тепер.

Тут ми бачимо початок історії - зайчик роздер кожух. Середина - він пішов по допомогу до лисиці, а вона йому відмовила. Кінцівка - добра мама не стала лаяти, зашила кожух, і все знову стало добре. Звернення до мами на «ви», не властиве сучасним дітям, надає віршу додатковий стиль народності, історичності.

Початкові навички письма

В міру того, як дитина росте і пробує писати свої оповідання та вірші, ранній досвід прослуховування поезії допомагає їй підходити до написання творчо, пробувати різноманітні техніки, «граючи» з мовою. Деякі вірші концентруються саме на вивченні літер, складів.

Наприклад, у збірці «Де ті ґави?» є наступний вірш:

Магазин літер

…
Якщо от бува,
Дитя мале не каже «ма»,
То просять загорнути букви
«м» і «а».

А як траплялось,
Що нема простого слова «ні»,
То враз питали, чи немає
«н» та «і».

Або як от тепер
Згубилась буква «р»,
Задаром віддавали
Без проблем.

…

Незвичайний віршовий розмір дозволяє робити наголос на окремих буквах, підкреслюючи їх звучання, римуючи їх із самостійними словами.

Вчимося рахувати

У багатьох дитячих віршах, зокрема, в лічилках, ведеться усний рахунок в межах десятка.

Раз, два, три, чотири, п'ять!
Вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що робити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувати:
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Зараз я іду шукать!

У деяких творах навіть надаються більш складні концепції: зворотне лічення, розмір, розподіл на пари тощо.

СКІЛЬКИ БУДЕ?

По дорозі цуцик біг.
Скільки цуцик має ніг?
Почали усі лічити.
Десять вийшло у Микити.

А Федько сказав усім:
Цуцик ніжок має сім.
Ще лічила довго Люда:
Дві та дві — це ж скільки буде?

Г. Демченко

Фізичний розвиток

Дитячі віршики і потішки часто містять заклики до фізичної активності: підняти ручки, поплескати в долоні, пострибати та ін. Діти із задоволенням вчаться не тільки володіти своїм тілом, а й рухатися ритмічно, в такт вірша.

Розвиток пам'яті

Прослуховуючи один і той самий куплет по кілька разів (хоч як би нам, батькам, не набридало читати його знов і знов) перед сном, під час купання, в дитячому садку перед тихою годиною, діти мимоволі вчать його напам'ять. Так вони розвивають область мозку, що відповідає за механічне запам'ятовування і навіть довготривалу пам'ять (деякі вірші ми запам'ятовуємо на все життя).

Соціальна взаємодія

Читання віршів або виспівування пісеньок гуртом - традиційне заняття в групах раннього розвитку, дитячих центрах і садках. Далеко не всі дошкільнята отримують задоволення від інтенсивної взаємодії з іншими дітьми і спільної гри, часто вважаючи за краще грати поодинці або поруч з іншими, не залучаючись до їхнього процесу. Можливість підспівувати або повторювати окремі речення разом із невеликою групою ровесників - чудова нагода переконатися, що грати і веселитися разом теж буває цікаво.

Батьки й вихователі теж отримують шанс на взаємодію з дитиною через ненав'язливий фізичний контакт: читаючи вірші, можна дивитися один одному в очі, посміхатися, гримасувати, братися за руки, лічити пальчики на руках.

Якщо якийсь віршик особливо припав дитині до душі, то його можна розповідати, коли малюк хвилюється, засмутився або довго не може заспокоїтися наприкінці насиченого дня.

Стародавні народні пісні та вірші - простий та ефективний інструмент для навчання рідної мови, культури, звичаїв; для розвитку самоідентифікації, почуття приналежності до роду.

Які б вірші ви не вибрали для читання своїм діткам, можете бути впевнені, що тим самим допомагаєте їм розвивати навички, які точно знадобляться їм у дорослому віці. А найприємнішим є те, що ви робитимете це із задоволенням!