В умовах нинішньої пандемії коронавируса навіть нас, дорослих, охоплює тяжке почуття тривоги і страху. Діти спостерігають за нами й мимоволі переймають наші емоції і навіть помножують їх завдяки своїй багатій фантазії.
З негативними, як і з позитивними емоціями, потрібно працювати (і, може, навіть ретельніше) і закликати дитини до самоаналізу. Зробити це цікаво й невимушено допоможе наша нова книга «Словничок емоцій», в якій страх представлений популярною темою побоювання темряви.
Однак сьогодні ми зіткнулися з острахом, причини якого не можна усунути, просто ввімкнувши світло. Давайте послухаємо думку фахівців.
У тематичній статті New York Times дитячі психологи і педіатри дають наступні мудрі поради про те, як говорити з дитиною про коронавіруси :
З'ясуйте, що саме відомо дитині
Діти, особливо шкільного віку, мають доступ до пошукових систем і онлайн-мессенджерів, з яких вони можуть дізнаватися про будь-які новини. Це одна справа, коли ваші син або дочка чули, що коронавірус подібний до ускладненого грипу, й зовсім інша справа, якщо вони налякані тим, що люди по всьому світу вмирають від страшної хвороби.
Якщо малюк молодше шести, то, можливо, краще зовсім не торкатися цієї теми, вважає Ебі Гевіртц, професор клінічної психології і автор книги про подолання страху й тривоги в умовах, коли навколишній світ нас лякає.
Спочатку дайте раду своїм страхам
Дитячий медичний психолог Д. Полторак радить батькам стежити за собою і не влаштовувати паніку на тему хвороби в присутності дітей. Така поведінка спровокує розвиток величезного почуття тривоги. Перед тим, як розмовляти з дітьми, краще опрацювати цю тему з подругою, чоловіком або психологом. Ми не зацікавлені у тому, щоб прищеплювати дітям уяву про настільки страшний світ, погоджується доктор Гевіртц, адже тоді вони перестануть проявляти цікавість і намагатимуться відсторонитися.
Не відмахуйтесь від страхів дитини
Якщо малюка налякав приятель або навіть хтось малознайомий, який бовкнув, що малий може померти, то такий страх є цілком відчутним і його потрібно сприймати серйозно. Якщо просто відкараскатися жартами: «Та все з тобою буде добре!», дитина вирішить, що ви її просто не почули. Доктор Гевіртц радить уважно прислухатися і з'ясувати, що саме відчуває малюк. Можна спокійним голосом сказати щось на кшталт: «Це й дійсно страшно, я бачу по твоєму обличчю». Можна також розповісти якийсь випадок із власного дитинства, коли вам було страшно. Пізніше, коли дитина трохи заспокоїться — скажімо, за вечерею, — можна знов обговорити тему хвороб та епідемії.
Розмовляйте з поправкою на вік дитини
Не потрібно вивалювати на сина або дочку останні досягнення вірусологів. У розмові з малюком на тему вірусу можна, наприклад, розповісти, що у світі існує безліч різноманітних вірусів, через які, наприклад, болить живіт, вискакують прищі або буває нежить. А коронавірус — це ще один тип вірусу.
Залежно від віку і обізнаності дитини можна додати, що цей вид захворювання відрізняється від застуди, тому що він новий і невивчений, але люди дуже намагаються не допустити його поширення і лікують тих, хто захворів. Запропонуйте звертатися до вас з будь-якими питаннями, що можуть хвилювати дитя. Заспокойте його, запевнивши, що вчені й інші розумні люди по всьому світу намагаються придумати, як захистити наше здоров'я.
Підкресліть важливість гігієни
Зрозуміло, актуально.залишається порада достатньо довго мити руки та ретельно їх витирати. В англомовних країнах пропонують мити руки під пісню «Happy Birthday»: її потрібно заспівати два рази. Миття рук є обов'язковим перед та після їди, після туалету, після вулиці та сякання; якщо сунув руки в рот або погладив тварину, рекомендує Ребекка Меден, спеціаліст з дитячих інфекційних захворювань. Вона стверджує, що санітайзери для рук не так ефективні в застосуванні маленькими дітьми, оскільки для знищення всіх мікробів потрібно, щоб речовина повністю випарувалася, а малеча поспішає схопити іграшку або помацати інших дітей, не чекаючи, поки руки висохнуть. Санітайзер підходить в умовах, коли немає можливості вимити руки, а у всіх інших випадках людям будь-якого віку краще помити руки.
Також слід зупиняти маленьких любителів колупатися в носі. Доктор Меден пропонує запитати: «Пам'ятаєш, як твій друг прохворів цілий тиждень? Всі люди хворіють, нам від цього нікуди не подітися, але якщо колупати в носі, на пальчиках залишаються шмарклі, які розносять мікроби й заражають твоїх друзів».
Можна разом подивитися мультфільми, в яких доступною мовою пояснюються механізми передачі мікробів.
Школи на карантині? Дайте зрозуміти, що в цьому є свої плюси!
Доктор Полторак рекомендує пояснити: «Зараз навколо чимало бридких мікробів, тож ми поки що засядемо вдома, щоб школу могли добряче почистити». Спробуйте обіграти цю ситуацію в позитивному ключі: більше вільного часу вдома на всілякі цікаві справи! Не фокусуйте увагу на тому, що карантин — це страшно, особливо у маленьких дітей. Запасіться терпінням і хорошими книжками, іграми і наборами для творчості.
Намагайтеся, наскільки це можливо, дотримуватися режиму і заохочувати фізичні вправи, навіть якщо це проста біганина з кімнати у кімнату. Влаштуйте нехитрий квест: розкладіть кілька яблук по різних закутках вашого будинку та попросіть дитину знайти всі яблука за маленьку винагороду. Прикріпіть до стіни, трохи вище зросту малюка, паперові зірочки, і нехай він підстрибне і схопить їх зі стіни.
Нарешті, постарайтеся не зациклюватися на цій неприємній, але все ж таки не довічній фазі у вашому житті. Епідемія рано чи пізно пройде. Пам'ятайте, що не варто хвилюватися через те, на що ви не в змозі вплинути: ми не можемо контролювати вірус, проте ми можемо вплинути на настрій і емоційне здоров'я своїх дітей!
Оксана Савостіна15 квітня 2020 року