Перший сніг надихнув мене ще раз перечитати казку Г.К. Андерсена «Снігова Королева» і поміркувати над тим, за що ми її любимо.
Літературні історики
«Снігову Королеву» люблять літературні історики. Головним джерелом натхнення автора послужила норвезька народна казка «На схід від Сонця, на захід від Місяця». За сюжетом казки білий ведмідь вмовляє селянина віддати йому свою дочку. Дівчину привозять в зачарований замок, де ведмідь ночами приймає людський вигляд і спить з нею у ліжку в повній темряві, так що вона не може його розглянути. Через деякий час дівчина, не без допомоги матері, бачить обличчя Медведя в образі прекрасного принца і необережно будить його. Той розповідає, що його перетворила на ведмедя його зла мачуха, і що тепер йому доведеться їхати до неї в замок, який знаходиться «на схід від Сонця, на захід від Місяця» і там одружитися з її потворною дочкою. Зранку принц зникає. Залишок казки присвячений пригодам дівчини на шляху до замку злої мачухи, з якого вона хоче визволити свого молодого чоловіка.
У свою чергу, ця казка має спільні риси з «Красунею і чудовиськом» і давньогрецьким міфом про Купідона та Психею. За класифікатором фольклорних казок Аарне-Томпсона, історія має тип сюжету 425А: «Пошук зниклого чоловіка». Андерсен, будучи християнином, вихованим у пуританських традиціях, вирішив зробити головних героїв братом і сестрою, перевівши їх відносини у виключно платонічне русло.
Фото: Картина «Купідон і Психея» авторства Джузеппе Марія Креспі
Митці
Безумовно, «Снігову Королеву» люблять представники творчих професій. Всім відомо, що диснеївський мультфільм «Крижане серце» (Frozen) був створений за мотивами цієї казки. Крім цього, були незліченні екранізації; з останніх - телевізійна адаптація 2005 р. The Snow Queen від британської BBC і комп'ютерна анімація «Снігова королева» 2012 р. За мотивами казки написано п'ять опер (з них російською мовою - опера «Історія Кая та Герди» Сергія Баневича), чотири балети (з них «Снігова королева» Олексія Баклана і Аніко Рехвіашвілі була поставлена на сцені Національної опери України), десятки театральних і радіопостановок і навіть кілька відеоігор (перша з них, The Snow Queen, була текстовим квестом). Під тією ж назвою, «Снігова Королева», пізніше видавали свої книги в стилі фентезі й інші письменники, наприклад, Джоан Віндж.
Фото: Кадр із опери «Історія Кая та Герди». Джерело: сайт Маріїнського театру www.mariinsky.ru.
Психоаналітики
Психоаналітики усього світу люблять «Снігову Королеву» за багатство метафор і патернів взаємодії між батьками і дітьми. Тут вам і дзеркало, що спотворює реальність (різноманітні розлади особистості); і холодна, відчужена краса скандинавської Королеви (образ холодної, недоступною матері, яка обмежує світ своєї дитини і ставить перед нею недосяжні цілі); і втрата дитячої невинності через проникнення в душу осколків проклятого дзеркала (травматичних подій); і швидке вимушене дорослішання дитини, яка вирішує свої проблеми не за допомогою родичів або друзів, а за допомогою незнайомих і навіть маргіналізованих осіб (дочки розбійниці).
Феміністки
Люблять казку про «Снігову Королеву» і феміністки. В якомусь сенсі вона дивним чином відповідає сучасним реаліям емансипації: на відміну від інших героїнь казок Андерсена (Русалочки, Дівчата з сірниками, Карен з «Червоних черевиків»), Герда не тільки не вмирає від випробувань, що випали на її долю, а й успішно порається з ними.
Вчені
Навіть фізики люблять «Снігову Королеву». У 2017 р. на основі тексту казки було проведено дослідження на стику квантової фізики і психології під назвою «Снігова Королева зла і гарна: експериментальне підтвердження ймовірнісної контекстуальності у поведінці людей». В. Сервантес та Е. Джафаров попросили групу добровольців прочитати «Снігову Королеву» і обрати одного з двох заздалегідь обумовлених персонажів (наприклад, Королева або Герда), а також визначити заданої персонажу одне з двох заздалегідь обумовлених якостей (наприклад, зла або добра), щоб у результаті персонаж і його характеристика не суперечили сюжету казки. Обробивши відповіді, вчені дійшли висновку, що у своєму виборі людина завжди керується контекстом: в залежності від запропонованої пари персонажів, одні й ті самі характеристики вибиралися частіше або рідше.
Мами
Звичайно ж, любимо Герду і Кая й ми, мами, які вчать своїх дітей, що любов і самовідданість перемагають холодну ненависть і байдужість; що допомога може надійти від найнесподіваніших людей в нашому житті; що добре серце краще за байдужий інтелект і що потрібно зберігати віру навіть у найважчі моменти нашого життя.
Оксана Савостіна3 грудня 2019 року