Видавництво «Штучка»

Казка про добропорядного, але надто правильного та нудного короля Бурчало, що відправляється на пошуки дружини, яка б змогла вдихнути нове життя у його королівство, додавши пустощів та чарівності. Але на шляху до прекрасної дами королю Бурчало доведеться здолати кілька випробувань та дізнатися багато нового про самого себе та свої бажання.

Незвичайний сюжет казки руйнує стереотипи про манерних пестушок-принцес. Ось тільки прочитайте декілька фрагментів:

Багато років тому, в давно забутій країні жив король на ім'я Бурчало. Незважаючи на своє надзвичайно дурняче ім'я (в якому він, природно, був зовсім не винен), він був молодий, гарний на вроду і талановитий. Та попри всі його добрі якості, йому ніколи не припадало на думку знайти собі дружину.

— Ідіть-но і знайдіть мені найгарнішу, наймовчазнішу і найдурнішу принцесу у світі, — наказав він вельможам. — Вона має бути найгарнішою, щоб я міг милуватися нею; наймовчазнішою, адже я буду говорити за неї; і найдурнішою, оскільки у мене вистачить розуму на нас обох. Знайдіть мені таку принцесу— і я зроблю її своєю Королевою.

— Немає тут ніяких принцес, можете бути в цьому впевнені, — категорично відрізав Дракон. — А якби й була така, я б тут не затримався: вартувати принцес — то справа невдячна. Пуття з неї не буде, окрім заклять, бійок та інших неприємностей. А наприкінці принцеса ще й поскаржиться на те, що ти відганяв від неї потрібних людей.

— Пані Дивачка ніколи нічого не говорить, — сонно відповів Дракон, скручуючись калачиком на сонечку і прикриваючи очі, — але вона дозволить вам дивитися на неї по п'ять хвилин щоранку, через дві години після світанку.

— Вам не слід було приїжджати сюди з таким назвиськом, — нарікнув Дракон. — Пані Дивачка терпіти не може все негарне, а вже від бридких імен її й зовсім верне. В мене є суворий наказ ніколи не згадувати в її присутності непривабливих імен.

Нарешті тунель закінчився, і Король заповз у печеру, ледь осяяну світляками. Польова миша побігла прямо у нього перед носом, але тільки він хотів схопити її, як вона зникла, а на її місці опинилася висока відьма з різким, як у дрозда, голосом, живими, як у білки, очима і мишачого кольору волоссям.

Після цього всі зажили надзвичайно щасливо. У країні так звикли до пустощів і витівок, що не залишилося жодного солідного громадянина.

Про автора:

Евелін Шарп (1869 – 1955 рр.) — англійська журналістка та письменниця, у тому числі авторка дитячих книжок у жанрі фентезі та казок. Мала своєрідний стиль та почуття гумору, ратувала за те, щоб юні читачі були «нарівні з автором», тобто відчували, що автор звертається до них із повагою.

Дитячі казки Евелін Шарп відрізняються легкою абсурдністю та здатністю перевернути усе з ніг на голову, що вельми тішило маленьких читачів.